Описание
Арей (Арес) — бог війни і заразом бог миру. Син бога вогню неба Сварги і Матері–Землі. Найхоробріший і найжорстокіший до ворогів світла і добра. Навчив людей виготовляти зброю та володіти нею, боронити землю предків від нахідців і зайд.Арей
Нескорима душа орійця на своїм тернистім шляху самопізнання та самовдосконалення освячена та благословлена найвеличнішим даром Божим премудрої богині Лади —зоряним небом предків. А тому між небом і землею внуки Дажбожі стоять твердо і сміло, вміють не лише гарно жити та вирощувати хліб, але вміють і гарно вмирати, щоб вовіки—віків жила і процвітала рідна Мати—Земля.
Орієць умів обороняти свою землю й мав усі права на жорстокість до зайд—напасників. Це велика тайна, що орійці у світі є раттю нескоримою. Той, хто з первовіку освячений первісним вогнем і первісними водами, не боїться ворога і смерті, а стає володарем неба і землі. Смерть на полі брані миліша, ніж неволя. Не страхаючись смерті, орієць у житті сягнув таких небачених висот, які і нині не перевершені. Згадаймо тільки знамениту золоту пектораль. Пеперевершений у віках шедевр древньої Оріани!
Орійці першими приручили коня, винайшли колесо та плуг, зорали землю та виростили хліб. Першими викували залізний двосічний меч! А у стрільбі із лука вражали ворога на 4—5 сотень метрів.
Арей, або Арес — бог війни древньої Оріани, син великого ІІеба—Сварги і святої Матері—Землі, народився в Яр—вогненній силі могутнього Сварога, посеред грому і блискавиць Перуна в космічну годину найзапеклішого поєдинку титанів—лицарів із темним мороком зла. Арей став тоді в одну лаву з безстрашними звитяжцями і в кривавій січі був найжорстокішим до ворогів. Після перемоги світла над тьмою зійшов бог Арей з неба на землю і приніс внукам Дажбожим свій меч. Узяв від бога в свої натруджені мозолясті руки орій—хлібороб меч Арея і возніс у віки хвалу та славу великого Роду. З тих доісторичних часів меч Арея став символом безсмертя орійця, що передається у спадок від героя до героя уже не одну тисячу літ.
Земля Оріани, на яку вперше ступила нога бога Лрея, стала називатися Арія, пізніше Фракія. Найхоробрішими і найправеднішими з—поміж усіх фракійців були тоді гети, або інакше скіфи.
Де лише не воювали арійці на бойовищах, всюди на поміч приходив до них їх бог. Історія свідчить, що були наші предки народом войовничим, боролися не лише для захисту власної Вітчизни, але також у числі воїнів інших народів, а часто і в числі найманих військ у чужих державах.
Давньогрецький історик Геродот так згадує про поклоніння богу Арею в древній Скіфії: «В кожнім повіті устроєне святилище Ареса на громадській площі. В’язанки пруття нагромаджені там одна на одну, близько трьох стадій завширшки і уподовж, вгору висота менша. На самім верху зроблена чотирикутна рівна площа; з трьох боків вона стрімко спадає, з четвертого виходить нагору. Щороку складають 150 возів свіжих в’язанок наверх, бо купа меншає через погану погоду. На сім підвищенні кожний повіт ставить старий залізний меч, і сей зоветься святим образом Ареса. Мечеві щороку приносять у жертву худобу і коні; скіфи більше жертвують йому, як іншим богам. З усіх спійманих неприятелів жертвують вони на сто одного: кров жертвуваного чоловіка виливають на меч».
Іордан, письменник VI століття, опираючись на давніші джерела, пише: «Цього Ареса гети завжди шанували грізним культом — йому служили жертвою поденники воєнні. Гети думали, що то справедлива річ—правителя воєн приєднувати собі кров’ю людей. Аресові жертвувано первістки здобичі; йому на хвалу вивішувано здобуту зброю на стовбурах дерев... Тим виказували гети особливу любов своєму родоначальникові, праотцеві». Своїм родоначальником бога Арея також вважали войовничі амазонки.
Про один із мечів бога Арея, який був у володінні Аттіли, короля гунів, розповідає Іордан, переказавши оповідку за грецьким істориком Пріском: «Хоча Аттіла вже з природи покладався на щастя воєнне, однак віднайдення Аресового меча піднесло ще йо
